Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби

Назва реферату: Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби
Розділ: Військова справа, ДПЮ
Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби
Щоб сформувати у себе психологічну готовність до служби в Збройних Силах України, недостатньо зрозумі­ти її, суть і особливості, необхідно також оволодіти спосо­бами і методиками її визначення, завдяки чому ви змо­жете об’єктивно оцінити свою готовність до військової служби, виявити її недоліки та продумати програму са­мовдосконалення. Водночас потрібно пам’ятати, що нія­кі психологічні методики вивчення особистості не є абсо­лютними, універсальними, тобто такими, що дають вичерпну відповідь про рівень готовності до військової дія­льності.
В основу складених нами анкет і тестів покладено як відомі в психології методики, так і нові, недавно розроб­лені. Вони допоможуть виявити свої психологічні особли­вості, визначити рівень підготовленості до служби, кри­тично проаналізувати наявні проблеми, розробити програ­му самовдосконалення.
Вивчаючи та аналізуючи свою готовність до військової служби, слід дотримуватися таких умов:
проконсультуватись у психолога навчального закла­ду і викладача допризовної підготовки щодо процедури і послідовності користування методиками;
психодіагностику своєї готовності проводити без втру­чання сторонніх (ровесників, старших), за винятком викла­дача допризовної підготовки і психолога;
з результатами психодіагностики своєї готовності знайомити ляше тих, кому довіряєте;
складаючи програму підвищення своєї готовності до служби в армії, консультуватися з.викладачем допризовної підготовки, психологом, іншими зацікавленими особами.
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
Уважно прочитайте відповіді-судження, наведені в анкеті (додаток 5), і виберіть з них не більше семи. Запи­шіть їх порядкові номери на окремому аркуші.
Ключ до підрахунку результатів:
за номери 1, 8, 15, 22, 29 нараховується по +7 балів (за кожний);
за номери 2, 9, 16, 23, ЗО нараховується по +4 бали;
за номери 3, 10, 17, 24, 31 нараховується по —6 балів;
за номери 4, 11, 18, 25, 32 нараховується по +6 балів;
за номери 5, 12, 19, 26, 33 нараховується по +5 балів;
за номери 6, 13, 20, 27, 34 нараховується по +3 бали;
за номери 7, 14, 21, 28, 35 нараховується по -7 балів.
Знайдіть алгебраїчну суму балів з вибраних вами відповідей. Наприклад, ви вибрали шість із семи відпо­відей під номерами 9, 11, 5, 7, 20, 8. Знайдемо алгебраїч­ну суму відповідних їм балів: (+4) + (+6) + (+5) + (-7) + + (+3) + (+7) = 18 балів.
Тлумачення результатів самооцінки соціально-психологічної готовності до військової служби:
31 і більше балів — дуже високий рівень;
+20 — +30 балів — високий рівень;
+6 — +19 балів — достатній рівень;
+3 — +5 балів — низький рівень;
+2 — -ЗО балів — мотивація і соціально-психологіч­на готовність до служби негативні.
Для нашого прикладу (18 балів) рівень соціально-психологічної готовності до служби в армії достатній.
ОЦІНКА РІВНЯ АКТИВНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ
Уважно прочитайте висловлювання (додаток 6) і оці­ніть у балах (від 0 до 4) рівень своєї активності в підго­товці до служби в армії. На кожне висловлювання знай­діть по горизонталі відповідь, що вам найбільше підхо­дить, і бал, яким вона оцінюється. Підрахуйте загальну суму балів за всі 25 відповідей і відніміть цю суму від числа 100. Ви дістанете у відсотках резервні можливості самовдосконалення, підготовки до служби в Збройних Силах України. Наприклад, ви набрали 65 балів. Тоді: 100 — 65 = 35%. Це свідчить про те, що ви лише на 65 від­сотків використовуєте свої можливості в підготовці до служ­би в армії, а 35 відсотків — ваш резерв.
Об”єктивно оцінюючи рівень своєї активності у під­готовці до військової служби і докладаючи зусиль для її підвищення, через 3—6 місяців ви побачите динаміку свого розвитку.
З’ЯСУВАННЯ ХАРАКТЕРУ СТАВЛЕННЯ ДО ВАС ІНШИХ ЛЮДЕЙ
Для оцінки характеру ставлення до вас інших лю­дей, рівня свого авторитету можна використати тест (до­даток 7). Потрібно дати відповідь, чи погоджуєтесь ви з твердженнями, наведеними в анкеті. За кожну відповідь, що збігається з правильною відповіддю, нараховуєте собі по 5 балів.
Правильні відповіді: «Так» — твердження 6, 13, 14, 20; «Ні» — решта тверджень.
Підрахуйте суму балів за 20 тверджень тесту.
Тлумачення результатів:
85—100 балів — вас дуже люблять, ви користуєтесь ав­торитетом;
75—80 балів — вас люблять;
65—70 балів — до вас ставляться добре;
О—60 балів — ви не користуєтесь авторитетом, вас не поважають.
МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЗАГАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ
Серед багатьох чинників, що впливають на успіш­ність військової служби, важливе місце належить інте­лектуальному розвитку особистості, рівню розвитку пси­хічних пізнавальних процесів, наявності знань, навичок, умінь, необхідних для успішного входження у військову службу.
Кожний учень у ході всього навчально-виховного про­цесу має здійснювати самооцінку знань, навичок з військо­вої, фізичної, медико-санітарної підготовки, цивільної обо­рони, порівнюючи, зіставляючи свої вміння з вимогами доп­ризовної підготовки, із знаннями і вміннями, якими оволо­діли інші учні, враховуючи також оцінки, виставлені вик­ладачем допризовної підготовки.
Методика визначення точності сприйняття розмірів об’єкта
Мета: визначення точності сприйняття довжини об’єкта.
Обладнання: лінійка 10—25 см з міліметровими поділками, пластир або чорна ізоляційна стрічка.
Учень із зворотного боку лінійки позначає стрічкою який-небудь відрізок, відсовує лінійку цим же зворот­ним боком на відстань 0,5 м і пробує визначити довжину відрізка. Потім перевертає лінійку і за поділками пере­віряє точність свого сприйняття довжини. Так само мож­на визначати розміри будь-якого предмета.
Щоб визначити абсолютну похибку вимірювання, треба відняти від справжньої довжини ту довжину, яку ми сприй­маємо: Cg = С — Cj. У нашому випадку:
С — справжня довжина (за поділками), СІ — визна-
чена нами довжина відрізка,, С2 — похибка. Точність ви­мірювання довжини визначається за формулою:
Тлумачення результатів визначення точності сприй­няття довжини (інших розмірів): Т = 97—99 % — дуже висока; Т = 94—96 % — висока; Т = 89—93 % — достатня; Т = 82—88 % — низька; Т = 76 — 81 % — дуже низька.
Методика визначення точності сприйняття відстані
Мета: визначення точності сприйняття учнем від­стані до певного об’єкта.
Обладнання: рулетка, об’єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м).
Учень «на око» визначає відстань до кількох об’єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точніс­тю до 1 м, визначається відстань до цих самих об’єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точ­ність визначення відстані.
Тлумачення результатів визначення точності сприй­няття відстані:
Т = 96—98 % — дуже висока;
Т = 94—95 % — висока;
Т = 88—93 % — достатня;
Т = 80—87 % — низька;
Т = 74 — 79 % — дуже низька.
Методика визначення точності сприйняття часу
Мета: визначення точності сприйняття учнем часо­вих інтервалів.
Обладнання: годинник із секундною стрілкою або секундомір.
Учень записує час за годинником з точністю до се­кунд. Далі, не дивлячись на годинник, відраховує про себе час і трохи згодом записує, котра, за його підрахун­ком, зараз година (з точністю до секунд). Потім дивиться на годинник і визначає точність часу за методикою, описаною в ^попередніх дослідах.
/>
Тлумачення результатів визначення точності сприйняття часу:–PAGE_BREAK–
Т = 95,5—96 % — дуже висока;
Т = 90—95 % —.висока;
Т = 84—89 % — достатня;
Т = 75—83 % — низька;
Т = 70—74 % — дуже низька.
/>
Методика визначення рівня просторового мислення
На мал. 314 і 315 зліва зображено розгортки фігур (1—10). Необхідно до кожної з десяти розгорток уявно утворити фігуру і відшукати її серед зображених справа фігур а, б, в, г. Свої відповіді можете звірити з правиль­ними відповідями, наведеними в додатку 8. Час вико­нання десяти завдань — 5 хв.
Тлумачення результатів визначення просторового мислення:
допущено не більше однієї помилки — високий; дві-три помилки — середній; більше трьох — низький.
Методика визначення рівня змістової пам’яті
Прочитайте чи прослухайте якийсь матеріал, розпо­відь, що має до 12—13 змістових одиниць (цифр, назв, фактів тощо). Прикладом подібного матеріалу може бути таке повідомлення:
Ворог підрозділами 31-ї мотопіхотної бригади відійшов у півден­ному напрямі Майдан — Микулинці — Ведмеже Вушко (1, 2, 3). До кінця дня 11 грудня перейшов до оборони на рубежі Микулинці — Жмеринка (4, 5, 6). Одночасно підтягуються резерви з глибини (7). Шостий мотострілецький полк, здійснивши марш до 10.00 12 грудня, зосередився в районі 25 км на північ від Лукашівки в готовності до наступу з ранку 13 грудня (8, 9, 10, 11, 12, 13).
В дужках подано номери змістових одиниць у тексті. Запишіть цей текст і, не перечитуючи його, самостійно оцініть рівень своєї пам’яті, налічивши кількість відтво­рених вами змістових одиниць.
Тлумачення результатів визначення рівня змістової пам’яті:
12—13 одиниць — дуже високий;
10—11 одиниць — високий;
7—9 одиниць — достатній;
4—6 одиниць — низький;
менше 3 одиниць — дуже низький.
Методика вивчення емоційно-вольової готовності до служби в армії
Підготовка ДО’ військової служби супроводжується цілим спектром емоційних хвилювань, які суттєво впли­вають на готовність особистості до служби в армії. Дина­міку поведінки юнака в умовах військової діяльності визначають як його природжені, індивідуально-типоло­гічні особливості (тип нервової діяльності, темперамент), так і соціальні чинники, ситуації, в які потрапляє моло­дий воїн, його.вміння регулювати свої психічні стани та дії. Тому корисно навчитися визначати ступінь своєї емоційно-вольової готовності.
Діагностика соціально-ситуаційної
тривожності та неврівноваженості
особистості
В додатку 9 пропонуються ситуації, з якими ви, можливо, зустрічались чи можете зустрітися. Одні з них приємні, інші неприємні, викликають хвилювання, три­вогу, страх. Прочитайте кожне речення і поставте нав­проти нього одну з цифр: якщо ситуація не викликає ніякої тривоги чи стурбованості, ставите 0; якщо си­туація не дуже турбує, ставите цифру 1; якщо ситуація достатньо тривожна, пишете 2; коли ситуація неприємна
— 3; дуже неприємна — 4.
Ситуації, що викликають почуття тривожності, роз­поділяють таким чином:
І група — ситуації, пов’язані з допризовною підго­товкою (номери в анкеті 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 24, 25, 28, 29);
II група — ситуації, пов’язані з очікуванням вій­ськової служби (номери в анкеті 2, 4, 7, 9, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 22, 23, 26, 27, ЗО);
III група — ситуації, пов’язані зі змістом, складніс­тю допризовної підготовки та військової служби (номери в анкеті 3, 4, 6, 10, 16, 19, 20, 22, 29, ЗО);
IV група — ситуації, що актуалізують уявлення про себе як допризовника, майбутнього воїна, про самооцін­ку готовності до служби в армії (номери в анкеті 5, 7, 11, 13, 17, 18, 21, 23, 24, 27);
V група — ситуації, пов’язані зі спілкуванням у про­цесі допризовної підготовки та у Збройних Силах Украї­ни (номери в анкеті 1, 2, 8, 9, 12, 14, 15, 25, 26, 28).
Щоб визначити рівень тривожності в кожній групі ситуацій, потрібно додати бали, що ви поставили собі за відповідні речення з анкети.
Тлумачення результатів рівня тривожності для кож­ної групи ситуацій:
І група: 26 і більше балів — високий; 11—25 балів
— середній; 10 і менше балів — низький.
II група: 31 і більше балів — високий; 9—ЗО балів
— середній; 8 і менше балів — низький.
III група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів
— середній; 6 і менше балів — низький.
IV група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів
— середній; 6 і менше балів — низький.
V група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький.
Визначення рівня психічної врівноваженості особистості
За допомогою простого тесту (додаток 10) ви можете перевірити рівень своєї психічної врівноваженості. Для цьо­го треба відповісти на 8 запитань — «так» або «ні». Якщо у вас набралось 8 «так», то ваше нервове напруження перейш­ло всі межі і вам необхідно зайнятися своїм здоров’ям, пси­хогігієною, автотренінгом. Якщо 7 «так», то це означає пос­тійне нервове напруження, яке негативно вплине на підго­товку до служби в армії і на її проходження. Якщо серед ва­ших відповідей тільки 3 або менше «так», то ви врівноваже­ні, вмієте себе стримувати, ваше психічне здоров’я в нормі.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ
Успішність підготовки і служби в армії певною мі­рою зумовлена особливостями темпераменту. Він ха­рактеризує динаміку поведінки, діяльності людини і за­лежить від властивостей нервової системи (сили нерво­вих процесів, врівноваженості, рухливості та ін.).
Ще давньогрецький лікар Гіппократ дав назву чо­тирьом основним типам темпераменту: холеричний, сангвінічний, меланхолічний і флегматичний.
Холерик — це бойовий, завзятий суб’єкт; енергій­ний, працездатний, цілеспрямований, але невитрима­ний, нетерплячий, запальний.
Сангвінік — гарячий, продуктивний і працездатний, але лише тоді, коли має багато цікавих справ. Мобіль­ний, життєрадісний, оптимістичний. Схильний до заро­зумілості, може ділити роботу на цікаву й нецікаву, бути легковажним, поверховим.
Меланхолік — характеризується чутливістю, людя­ністю, доброзичливістю, здатністю співпереживати, спів­чувати. На відміну від інших типів темпераменту, схильний до сумнівів, вагань, зневіри, має дещо нижчу працездатність, високу ранимість.
Флегматик — спокійний, врівноважений, наполег­ливий. Йому властиві, з одного боку, стійкість, постій­ність, терпимість, надійність, з іншого — повільність, невиразність, м’якість, поступливість.
В реальному житті люди цих типів темпераменту
у чистому вигляді зустрічаються дуже рідко, а найчасті­ше існують змішані типи з переважанням рис певного темпераменту.
Щоб визначити тип свого темпераменту, можна ско­ристатися такою методикою. Уважно прочитайте запи­тання в додатку 11 і оцініть свою відповідь на кожне з них.
5 балів — відповідь «так»;
4 бали — «скоріше так, чим ні»;
З бали — «буває по-різному»;
2 бали — «скоріше ні, чим так»;
1 бал — «ні».
Обробка результатів вивчення темпераменту
Відповіді на запитання 1, 2, 3, 4, 5 характеризують си­лу власних нервових процесів. При відповіді на друге за­питання бал вираховується в зворотному порядку, тобто якщо ви поставили 9 балів, то йому приписується 1 бал,
4 бали — 2 бали, 2 бали — 4 бали, 1 бал — приписується
5 балів. Сума балів від 20 до 25 означає дуже високий рівень сили нервових процесів, від 15 до 19 балів — високий, від 10 до 14 балів — середній, від 5 до 9 балів — низький, від О до 4 балів — дуже низький рівень.
Відповіді на запитання 6, 7, 8, 9, 10 характеризують врівноваженість нервових процесів. При відповідях на ці запитання бали також вираховуються у зворотному по­рядку. Рівень врівноваженості нервових процесів визна­чається так само, як у попередньому випадку.
Відповіді на запитання 11, 12, 13, 14, 15 характери­зують рухомість нервових процесів. При відповіді на за­питання 14 бал вираховується в зворотному порядку, а рівні сформованості цієї якості вираховують, як у пер­ших двох випадках.
Сукупність відповідей на запитання 1—5, 6—10, 11—15 дає змогу визначити тип темпераменту. Якщо сума балів по кожній групі відповідей перевищує 13 балів, то ставиться знак «+», якщо не перевищує або дорівнює 13, то ставиться знак «-». Результати заносяться в таблицю 28, і за нею визначається тип вашого темпераменту.
Особливості темпераменту, нервової діяльності не варто ламати, придушувати, а потрібно розумно враховувати, ви­користовувати, навчитися компенсувати негативні риси, ви­робивши певний стиль підготовки до військової служби.
Таблиця 28
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ ЗА СИЛОЮ,
ВРІВНОВАЖЕНІСТЮ І РУХЛИВІСТЮ НЕРВОВИХ
ПРОЦЕСІВ
Тип темпера­менту
Сила нервових процесів
Врівноваженість нервових процесів
Рухливість нервових процесів
Сангвінік
+
+
+
Холерик
+
–
+
Меланхолік
–
–
–
Флегматик
+
+
–
З метою самовивчення готовності до військової служби можна використати і метод систематичного об’єктивного аналізу результатів своєї практичної діяльності, навчання, вчинків за певний період, за кожною складовою готовності до військової служби. З цією метою корисно вести щоден­ник, записуючи події, факти, досягнення, невдачі; це дасть можливість проконтролювати динаміку свого розвитку, ус­відомити шляхи поліпшення підготовки до служби в армії.
Отже, зробимо висновки:
самопізнання, самооцінка готовності до майбутньої служби мають велике значення для кожного юнака;
самовивчення психологічної готовності — складний, тривалий процес, який вимагає використання багатьох методів і психодіагностичних методик;
оцінюючи свою готовність до служби в армії, слід прислухатися до характеристик, думок, порад психо­лога, викладача допризовної підготовки, батьків, вій­ськових;
оцінити свою підготовленість можна тільки порівню­ючи себе з іншими юнаками, з вошами;
необхідно звикнути-регулярно аналізувати свою дія­льність, поведінку, вчинки, думки, почуття і їх роль у підготовці до військової служби, до самостійного життя.
ЗАПИТАННЯ
1. Якими методами можна вивчити рівень своєї соціально-психологіч­ної готовності до військової служби?
2. Як визначити рівень своєї емоційно-вольової готовності до служби в армії?
3. Що впливає на успішність освоєння воїнами військової спеціаль­ності?
4. Якою є ваша готовність до служби у Збройних Силах України?