Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli

Методрозробка практичного заняття з латинської мови І. Тема практичного заняття. а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення. б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму. ІІ. Мета практичного заняття. а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову. б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров’я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим. в) Професійне спрямування заняття. Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни. ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети. № п/п Основні учбові елементи Рівень засвоєння 1 Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни 2 2 Навчити студентів відмінювати іменники І відміни 2 3 Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни 2 4 Засвоїти лексичний мінімум до І відміни 2 IV. Методичні рекомендації студентам. V. План і організаційна структура практичного заняття. № п/п Етапи і основні питання заняття хв Оснащу. уроку Рівень засв. Кількість оп.студ І Оргмомент 2 Кабінет лат.мови ІІ Перевірка дом.завдання 20 2 1 а) перевірка лексично-граматичних структур 1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir конспект 2 2 2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi Підручник таблиці 2 3 б) читання і переклад вправи №3, ІІ Підручник ст.56, 86 2 2 в) переклад рецептів Підручник ст.57, ст. 87 2 2 2) текстовий контроль карточки 2 2 ІІІ Подача нового матеріалу 1. Пояснення нового матеріалу 43 2 2. Роботи над новою лексикою І відміни Табл. 1 10 3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами 1 10 IV Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом) 10 Карточки, підручник 12 V Підведення підсумків 5 VI. Подача нового матеріалу. І. Підготовчий етап. Повторити вживання стандартних рецептурних формул. Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення. Опрацювання лексики І відміни. Опрацювання рецептурної лексики. Завдання для контролю вихідного рівня. № п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв. 1. Як визначається відміна іменників? 1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини. Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei. 2 2 Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках? 2. Nom. sing – a gen. sing – al 2 3 Назвати винятки щодо іменників І відміни 3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії collega, al, m poeta, ae, m pkarmacopola, ae, m oculista, ae, m 2 4 Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями 4. aqua mentral – м’ятна вода columna vertebrarum – хребетний стовп massa pilularum – пілюльна маса tinctura Belladonnal настойка красавки 2 5 Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f 5. N. mixtural g. mixturarum D. mixturis Acc. misturas Abl. mixturis ІІ. Основний етап. а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни б) Переклад лат.речень, рецептів. VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань. № п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв. 1 Перекласти а) перелом ключиці б) настойка валер’янки в) приготуй мікстуру а) fractura claviculae б) tinctura Valerianae в) Prepara mixturam 2 2 Провідміняти у Sing. Costa, al, f 2. N. costa g. costae D. costae Ase. costam Abl. costa 2 V. Пояснення домашнього завдання: 1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48. 2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37. Методичні вказівки для студентів по темі: Перша відміна іменників. Неузгоджене означення. Рекомендована література: И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г. Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24. Вправи: ст.27; ст.47-48. Лат. прислів’я: ст. 48. Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р. Теорія: §29, §33, §34, §35; §36. Вправи: §31, §38. Лат. прислів’я: ст. 28. Контрольні питання. Назвати основні ознаки іменників в лат. мові? Як змінюються іменники? Як визначається основа іменників? Які іменники належать до І відміни? Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f? Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f? Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни. 1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода 2. cellula, ae, f cytos, cyt – клітина 3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка 4. femina, ae, f dyne, dynaec – жінка 5. glandula, ae, f aden, aden – залоза 6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик 7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза 8. medulla, ae, f myelos, myel – кістковий мозок 9. urina, ae, f uron, ur – сеча 10. vena, ae, f phleps, phleb – вена 11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець 12. tela, ae, f his tos, hist – тканина Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову. Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду: m (genus masculinum) f (genus femininum) n (genus neutrum) Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р. N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду. Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis). У лат. мові є 6 відмінків (Casus): Nominabivus (Nov.) хто? що? Genibivus (Gen.) кого? чого? Dabivus (Dab.) кому? чому? Accusativus (Ace.) кого? що? куди? Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли? Vocabivus (Voc.) клична форма У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице. Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка Відміна Genet. sing. Рід Приклади І – ae – f cjsta, ae,f – ребро ІІ -і- m, n musculus, m – мяз snpusum, i, n – настій ІІІ -is- m, f, n apex, icis, m – верхівка pars, rtis, f – частина os, ossis, n – кістка IV -us- m, n рrocessus, us, m -відросток cornu, us, n – ріг V -ei- f facies, ei, f – лице Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду: Incisura, ae, f – вирізка facies, ei, f – лице pulmo, onis, m – легеня ala, ae, f – крило. Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin) radix, icis, f – корінь (основа radic). Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul- apex, ieis, m – apic corpus, oris, n – corpor – До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае. Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f vena, ae, f angina, ae, f gutta, ae, f fractura, ae, f Відмінкові закінчення. Sing Pl Nom a ae Gen ae arum Dat ae is Ace am as Abl a is Voc a ae Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань. До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст pharmacopola, ae, m – аптекар poeta, ae, m – поет collega, ae, m – друг agricola, ae, m – селянин pharmacenta, ae, m – фармацевт Грецькі іменники І відміни За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-. Іменники жіночого роду грецького походження. aloe, es, f – алое diastole, es, f – розширення серця dyspnoe, es, f – задишка haemoptoe, es, f – кровохаркання phlegmone, es, f – флегмона rhaphe, es, f – шов systole, es, f – скорочення серця Іменники чоловічого роду гр. походження diabetes, ae, m – діабет ascites, ae, m – асцит, черевна водянка Відмінювання Sing. Pf. f m f m Nom. systole ascites systolae ascitae Gen. systoles ascitae systolarym ascitarum Dat. systolae asciyae systolis ascitis Ace. systolen asciten systolas ascitas Abl. systole ascite systolis ascitis Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками: Acc. і Abl. Наприклад: per – через (Асс.) per horam – протягом години ex – із (Abl.) ex agua – з води Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання. куди? – Асс. sub linguam (під язик) де? – Abl. in agua (у воді) Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс. cum з (ким? чим?) вживається Abl. cum collega (з товаришем) Acc Abl аd – до, при в, для соntra – прото inter – між infra – під, нижче untra – всередині per – через post – після super, supra – над, понад ante – перед, до а (перед приг.) – від ab (перед гол. ih) – від e – (перед.пригл.) – з (кого, чого) ex – (перд гол. ih) – з (кого, чого) de – про, за cum – з sine – без pro – для, за Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені. Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра tinctura valerianae – настойка валеріани auqa menthae – м’ятна вода Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником. При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється. massa pilularum massae pilularum massae pilularum massam pilularum Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів massa pilularum пілюльна маса oleum olivarum оливкове масло Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери. Tabuletta Bromcamphorae Рекомендована література: М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38. И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26. Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.