Типові тематичний план і програма навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці

Додаток З до пунктів2.2.1 та2.2.5 Типового положення про навчання з питань охорони праці
ТИПОВІ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА НАВЧАННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ І СПЕЦІАЛІСТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ТЕМА1.Законодавство України про охорону праці. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
ТЕМА2.Законодавство України про працю.
ТЕМА3.Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці.
ТЕМА4.Вибухонебезпека виробництв і вибухозахист.
ТЕМА5.Пожежна безпека.
ТЕМА6.Електробезпека.
ТЕМА7.Гігієна праці і виробнича санітарія. Медичні огляди.
ТЕМА8.Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку.
ТЕМА9.Організаційно-технічні заходи щодо профілактики, попередження, локалізації та ліквідації наслідків техногенних аварій та катастроф.
ПРОГРАМА
ТЕМА1.
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»
Поняття охорони праці. Соціально-економічне зна­чення охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці: Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю, Закон України «Про забез­печення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Закон України «Про пожежну безпеку», Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист».
Основні положення Закону України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики в галу­зі охорони праці.
Право громадян на охорону праці при укладанні трудового договору. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я, відшкодування моральної шкоди.
Обов’язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов’язки працівника викону­вати вимоги нормативних актів про охорону праці.
Положення про навчання з питань охорони праці. Перелік посадових осіб, які до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки проходять навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.
Фінансування охорони праці. Фонди охорони пра­ці: на підприємстві, регіональний, галузевий, дер­жавний; їх призначення, порядок формування і ви­трачання коштів.
Служба охорони праці. Положення про службу, ос­новні завдання, функціональні обов’язки та права.
Додержання вимог щодо охорони праці при про­ектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва. По­передня експертиза (перевірка) проектної документа­ції. Авторський нагляд за дотриманням проектних рі­шень з боку проектних організацій. Сертифікація ма­шин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і технологічних процесів. Порядок прийняття в експлуа­тацію нових і реконструйованих виробничих об’єктів. Дозвіл на початок роботи підприємства.
Основні вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства: порядок створення, обов’язки та права комісії.
Інформація та звітність про стан охорони праці.
Добровільні об’єднання громадян з охорони праці.
Стимулювання охорони праці. Заохочення праців­ників за активну участь у роботі зі створення безпеч­них та нешкідливих умов праці.
Відшкодування підприємствам, громадянам і дер­жаві збитків, завданих порушенням вимог охорони праці.
Штрафні санкції до підприємств, установ і органі­зацій за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб ор­ганів державного нагляду за охороною праці.
Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Опрацювання, прийняття та ска-
сування державних нормативних актів. Припинення чинності державних нормативних актів. Забезпечення працівників нормативними актами про охорону праці.
Інструкції та інші нормативні акти про охорону пра­ці, що діють у межах підприємства, основні вимоги до них і порядок їх розроблення.
Державне управління охороною праці. Органи дер­жавного управління. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Повноваження Коміте­ту по нагляду за охороною праці України. Повноважен­ня міністерств та інших центральних органів виконавчої вийди. Поиноиижиння місцііііих дсржаниих адміністрацій та рад народних депутатів у галузі охорони праці.
Атестація робочих місць на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці.
Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища: національна, (алузеві, регіональні. Комплексні заходи підприємств для досяг­нення встановлених нормативів з охорони праці.
Організація наукових досліджень з проблем охоро­ни праці. Національний науково-дослідний інститут охорони праці.
Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні обов’язки і права.
Громадський контроль за додержанням законодав­ства про охорону праці. Уповноважені трудових колек­тивів з питань охорони праці.
Повноваження і права профспілок у здійсненні кон-іролю за додержанням законодавства про охорону проці.
Дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодав­чих та інших нормо гивних актів про охорону праці, за створення перешкод для діяльності посадових осіб ор­ганів державного нагляду за охороною праці і пред­ставників професійних спілок.
Закон України «Про колективні договори». Розроб­ка, укладення та виконання договору (угоди) відповід­но до «Спільних рекомендацій державних органів і профспілок щодо змісту розділу «Охорона праці» у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)».
Тривалість робочого часу працівників. Скорочена тривалість робочого часу. Заборона роботи в нічний час. Обмеження понаднормових робіт. Заборона за­лучення до понаднормових робіт.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці від­повідно до Закону «Про охорону праці».
Праця жінок. Роботи, на яких забороняється засто­сування праці жінок. Обмеження праці жінок на ро­ботах у нічний час. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які ма­ють дітей.
Праця інвалідів. Порядок працевлаштування інвалі­дів (у тому числі по зору та слуху), надання пільг та компенсацій, обмеження використання їх праці у ніч­ний час та на понаднормових роботах.
Праця молоді. Права неповнолітніх у трудових пра­вовідносинах. Вік, з якого допускається прийняття на роботу. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб, молодших за вісімнадцять років. Медичні огляди.
Індивідуальні трудові спори. Органи, що розгляда­ють трудові спори. Строки звернення до комісії з тру­дових спорів та порядок прийняття заяв. Порядок і строки розгляду трудових спорів.
Відповідальність за порушення законодавства про працю.
Фізіологічна та психологічна основа трудового процесу (безумовні та умовні рефлекси, їх вплив на безпеку праці).
Пристосування людини до навколишніх умов у про­цесі праці (почуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, емоції) та їх вплив на безпеку праці.–PAGE_BREAK–
Роль трудового колективу в забезпеченні безпеки праці (взаємозв’язок вимог інструкцій з охорони праці з інтересами виробництва та особистими інтересами пра­цівника, необережність, її причини та боротьба з нею).
Психофізичні фактори умов праці (промислова ес­тетика, ритм і темп роботи, виробнича гімнастика, кім­нати психологічного розвантаження) та їх вплив на безпеку праці.
Зв’язок людина- машина, ергономічні вимоги (від­повідність устаткування та упорядження робочого міс­ця до анатомо-фізіологічних можливостей людини).
Алкоголізм і безпека праці (вплив алкоголю на ос­новні психічні процеси, підвищена схильність до скоєн­ня нещасного випадку).
Методи пропаганди та агітації з охорони праці (ку­
точки, стінгазети, радіомовлення, плакати, кінофільми, виставки тощо).
Охорона праці як об’єкт управління. Система упра­вління охороною праці. Мета і завдання управління. Структурно-функціональна схема управління охоро­ною праці.
Аналіз та прогнозування стану охорони праці, трав­матизму, професійних та загальних захворювань на виробництві.
Планування роботи з охорони праці: перспектив­не, поточне та оперативне.
Організація роботи з охорони праці. Посадові ін­струкції, встановлення обов’язків, прав і відповідаль­ності виробничо-технічних служб, посадових осіб і спеціалістів за виконання функцій і завдань у системі управління охороною праці, а також вимог з охоро­ни праці.
Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.
Матеріальне та моральне стимулювання роботи з охорони праці.
Контроль за ефекгивніаю функціонування системи управління охороною праці, виконанням працівниками своїх обов’язків, правил, норм та інструкцій з охоро­ни праці, за станом охорони праці на робочих місцях.
Вимоги нормативних актів про охорону праці що­до безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Планово-запобіжні ремонти засобів праці. Метрологічне забезпечення охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою та робіт,
для виконання яких є потреба в професійному доборі;
організація безпеки праці на таких роботах згідно з нормами та правилами.
Прилади контролю безпечних умов праці. Світло­ва та звукова сигналізація. Запобіжні написи, сигналь­не пофарбування. Знаки безпеки.
Засоби колективного захисту працівників. План ліквідації аварій. План евакуації з приміщень у разі аварії.
Стан та динаміка аварійності в світовій індустрії. Аналіз характерних значних промислових аварій, по­в’язаних з викидами, вибухами та займанням хімічних речовин. Загальні закономірності залежності масшта­бів руйнувань і тяжкості наслідків аварій від кількості, фізико-хімічних властивостей і параметрів пальних ре­човин, що використовуються у технологічній системі.
Основні положення Конвенції174 від2 червня 1993 р. Міжнародної організації праці «Про запобі­гання значним промисловим аваріям».
Теоретичні основи механізму горіння та вибуху. Ла­мінарне, дефлаграційне горіння і детонація в різних агрегатних станах: парогазових, дисперсних середо­вищ, сконденсованих вибухових речовин.
Особливості горіння та вибуху в апаратурі, виро­бничому приміщенні, неорганізованих газових викидів у незамкнутому просторі. Механізм горіння аерозолів.
Параметри і властивості, що характеризують вибу-хонебезпеку середовища; фактори, що характеризу­ють небезпеку вибуху, ГОСТ12.1.010-76 «Взрьіво-безопасность. Общие требования».
Кількісні показники вибухів, що характеризують мас­штаби руйнування, тяжкість наслідків. Тротиловий еквіва­лент; частка участі вибухопожежонебезпечних продук­тів у вибуху, приведена маса; енергетичний потенці­ал вибухонебезпеки, баланс розподілу енергії вибуху.
Основні характеристики вибухонебезпеки хіміко-технологічних процесів;, показники рівня руйнування промислових аварій. Установлені визначення: хіміко-технологічна система, технологічний блок, середови­ще, об’єкт. Значення параметрів: регламентовані, кри­тичні, гранична допустимі; потенційно вибухонебезпеч­ний технологічний об’єкт. Кількісні характеристики гід­родинамічних, тепломасообмінних процесів та їх вплив на рівень вибухонебезпеки. Кількісні показники, що складають енергетичний потенціал вибухонебезпеки. Можливі показники вибухів.
Методи стабілізації процесів та оцінка надійності систем. Фізико-хімічні характеристики речовин, що використовуються в технологічній системі, та їх вплив на вибухонебезпеку; оцінка рівня небезпечності про­цесу; обгрунтованість та надійність способів і засобів контролю допустимої кількості небезпечних речовин;
засоби запобігання критичним значенням параметрів.
Оцінка експлуатаційної надійності та безпеки обладнання, трубопроводів і обгрунтування їх вибору. Поняття про строки служби (ресурсу) і безвідмовної роботи обладнання; обгрунтування вибору ущільнень, методів і засобів запобігання перевищенням тиску. ефективних систем закритого типу для аварійного ски­дання вибухонебезпечних продуктів.
Вибір засобів контролю, управління і протиаварій-ного захисту (ПАЗ). Обгрунтування вибору енергоза­безпечення (енергостійкості) систем контролю, управ­ління і ПАЗ з урахуванням характеру технологічного процесу і енергетичного потенціалу об’єкта,
Локалізація аварій, захист персоналу від уражень, будинків і споруд від руйнування.
Поблочні моделі виникнення і розвитку аварій; тех­нічні засоби і послідовність аварійного відключення технологічних блоків. Методи і послідовність локаліза­ції аварій при різних схемах їх розвитку.
, Методи оцінки інтенсивності впливу ударної хвилі на об’єкти при можливому вибуху. Основні принципи розрахунку зон за рівнями небезпеки та їх класифі­кація.
Обгрунтованість розміщення вибухонебезпечних технологічних об’єктів на території підприємства. Стій­кість будинків і споруд до дії ударної хвилі. Технічні та організаційні заходи щодо захисту персоналу від дії ударної хвилі та вторинних факторів вибуху.
Основні напрямки в удосконаленні технологічних процесів, розробці сучасного обладнання, засобів контролю, управління і протиаварійного захисту, швидкодійної та регулювальної апаратури. Підвищен­ня якості сировини, матеріалів та обладнання.
Раціональне планування території підприємства.
Вибір та використання ефективних і надійних, пе­реважно на базі ЕОМ і мікропроцесорної техніки, за­собів контролю, регулювання та протиаварійного за­хисту.
Запобігання аварійній розгерметизації технологіч­них систем, займанню аварійних викидів.
Вимоги щодо професійного добору та навчання персоналу для виробництв підвищеної вибухонебез­пеки.
Основні нормативні документи, що регламенту­ють роботу із забезпечення пожежної безпеки об’єк­тів: Закон України «Про пожежну безпеку», стандар­ти, будівельні норми та правила, Правила пожежної
безпеки та інше. Обов’язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожеж­ної безпеки об’єкта та окремих дільниць виробни­цтва.
Порядок організації і робота добровільної пожеж­ної дружини. Положення про добровільні пожежні дру­жини. Обов’язки членів добровільних пожежних дру­жин щодо запобігання пожежам та їх гасіння. Пільги та заохочення, встановлені для них.
Порядок створення та роботи пожежно-технічної комісії. Типове положення про пожежно-технічні комісії.
Кримінальна, адміністративна, матеріальна та дис­циплінарна відповідальність громадян, посадових та юридичних осіб за порушення вимог пожежної безпе­ки та виникнення пожежі.
Коротка характеристика виробництва та пожежна небезпека технологічного процесу, сировини, готової продукції, агрегатів, установок тощо.
Основні причини пожеж: порушення технологічних регламентів і несправність виробничого обладнання, іскри електрогазозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, іскри котельних та інших уста­новок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами. Заходи пожежної безпеки, яких необхідно додержуватись перед почат­ком роботи, під час роботи та по її закінченні з ме­тою запобігання пожежам.
Утримання території підприємства, протипожежні розриви, джерела протипожежного водопостачання, протипожежний режим на об’єкті.
Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і при­міщеннях, при експлуатації електрообладнання, опа­лювальних приладів, систем вентиляції, при проведен­ні електрогазозварювальних, паяльних та інших вогне­вих робіт, при фарбуванні, знежирюванні та митті ви­робів і обладнання.
Вимоги пожежної безпеки в лабораторіях, архівах, складських приміщеннях, гаражах, на складах збері­гання хімічних речовин, паливно-мастильних матеріа­лів, при роботі з пожежовибухонебезпечними матері­алами, в приміщеннях з масовим перебуванням людей (клубах, поліклініках, їдальнях тощо).
Основні вимоги до утримання шляхів евакуації, ав­
томатичних систем пожежогасіння і автоматичної по­жежної сигналізації.
Призначення та місцезнаходження на об’єкті засо­бів пожежогасіння, протипожежного обладнання та ін­вентарю (иоіногасники, внутрішні пожежні крани, боч­ки з водою, ящики з піском, стаціонарні установки по­жежогасіння). Загальні уявлення про спринклерне і дренчерне обладнання, автоматичну пожежну сигналі­зацію, вуглекислотні, порошкові, газові та інші уста­новки пожежогасіння.
Порядок утримання на об’єкті засобів пожежога­сіння влітку та взимку.
Правила використання вогнегасних засобів, проти­пожежного інвентарю і обладнання для пожежога­сіння.
Засоби зв’язку і сповіщення про пожежу, що наяв­ні на об’єкті, в цеху, місця розташування телефонів, пристроїв для подачі звукових сигналів пожежної три­воги. Правила використання цих засобів у разі виник­нення пожежі.
Дії працівників при виявленні в цеху чи на терито­рії об’єкта задимлення, загорання або пожежі.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Порядок повідомлення про пожежу в пожежну охо­рону, газорятувальну та інші аварійні служби, органі­зація зустрічі пожежних частин, команд чи добровіль­них пожежних дружин. Виключення при необхідності технологічного обладнання, комунікацій, електроуста­новок та вентиляції. Гасіння пожежі наявними на об’єк­ті засобами пожежогасіння, порядок включення стаці­онарних установок, евакуації людей і матеріальних цінностей.
Дії працівників після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги в прокладанні рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей та виконан­ня інших робіт за розпорядженнями керівника гасіння пожежі)
Розслідування та облік пожеж, розробка заходів щодо запобігання пожежам та загибелі людей на них.
Статистичні відомості про стан виробничого елек-тротравматизму. Основні причини та шляхи зниження його рівня.
Електричний струм, одиниці вимірювання струму:
сили, напруги, потужності, частоти, опору. Постійний та змінний струм, їх шкідлива дія на організм людини. Не­безпечні величини електроструму, напруги. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов середовища, метеорологічних факторів, фізичного ста­ну людини. Поняття напруги кроку та дотику. Статич­на і наведена напруга. Дія електромагнітних полів, за­соби захисту від них.
Будова промислових електроустановок та їх еле­менти: електричні станції, підстанції, розподільні при­строї, перетворювачі електроенергії; повітряні та ка­бельні лінії електропередач напругою понад1000 В;
розподільні електромережі напругою до1000 В.
Розподіл електроустановок за класами напруги:
0,4 кВ;6-Ю кВ;35 кВ; ПО-1150 кВ. Особливості бу­дови та сфера застосування.
Охоронні зони електромереж напругою до і понад 1000 В. Допустимі (безпечні) відстані до струмопровід-них частин діючого обладнання, що перебувають під напругою.
Класифікація виробничих приміщень щодо небезпе­ки ураження працівників електричним струмом.
Колективні та індивідуальні засоби захисту в елек­троустановках. Порядок їх використання, зберігання та обліку. Періодичність та види випробувань. Плака­ти та знаки безпеки, що використовуються в електро­установках.
Заземлення та занулення електроустановок, їх за­хист; найбільш,:: іустимі величини опору, від чого во­ни залежать.
Заходи безпеки при «роботі з електрифікованим ін­струментом, зварювальними та понижувальними
трансформаторами, переносними світильниками тощо.
Вимоги безпечного застосування машин і механіз­мів у діючих електроустановках. Особливості вироб­ництв з наявністю електротехнологій.
Порядок виконання робіт у діючих електроуста­новках: організаційні та технічні заходи, наряд-
допуск до роботи, інструктаж, групи електробезпеки.
Вимоги до персоналу, який виконує роботи в дію­чих електроустановках.
Особа, відповідальна за стан електрогосподарст­ва, її статус, кваліфікація, (руна елс’кіробезпеки, обо­в’язки та відповідальність.
Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Нор­мативні акти з питань гігієни праці, санітарні норми і правила, гігієнічні нормативи, стандарти тощо.
Принципи, закладені в показники оцінки умов пра­ці на виробництві.
Критерії оцінки умов праці (класи умов і характеру праці) на виробництві.
Аналіз та оцінка захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (в Україні, у галузі, регіоні, на підприємстві).
Організація та здійснення контролю за факторами виробничого середовища і трудового процесу.
Заходи щодо поліпшення умов праці та виробни­чого середовища.
Взаємодія різних служб підприємства з гігієни пра­ці-Планування та організація робіт з охорони здоро­в’я працівників.
Засоби індивідуального та колективного захисту працівників. Порядок забезпечення ними працівників. Класифікація засобів захисту.
Вибір засобів колективного та індивідуального за­хисту.
Основні шкідливі виробничі фактори (шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, іонізуючі та неіонізуючі випро­мінювання тощо), характерні для даного виробництва, джерела їх утворення, класифікації, гранична допусти­мі рівні, можливий вплив на працівників.
Шкідливі речовини, джерела їх утворення, класифі­кація, приблизний перелік (з2 тисяч найменувань на­вести декілька найбільш поширених у виробництві).
Організація гігієнічної оцінки нових технологічних виробництв, обладнання, хімічних речовин, що впро­ваджуються у виробництво.
Вибір технологічних процесів: безперервність, замк­нутість циклу в герметичній апаратурі з максимальним використанням самопливу, використання технологічних параметрів (тиск, вакуум, низька температура).
Застосування дистанційних автоматичних засобів
контролю, управління і протиаварійного захисту тощо.
Опалення, вентиляція, кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції. Проектування, монтаж, приймання та експлуатація вентиляційного устаткуван­ня, обслуговування газопиловловлювального облад­нання.
Особливості гігієни праці при використанні жіночої праці та праці неповнолітніх.
Додержання норм піднімання і переміщення важких речей жінками-робітницями та неповнолітніми.
Організація вивільнення жінок і неповнолітніх із шкі­дливих та важких робіт відповідно до чинних переліків важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок та праці неповнолітніх. Рекомендації що­до використання праці вагітних.
Забезпечення нагляду за виробничим середови­щем. Гігієнічний лабораторний контроль виробничого середовища і основні методи (фотометричний, газо-хроматографічний, полярографічний). Вимоги до мето­дів вимірювань і досліджень. Організація лаборатор­ного контролю на підприємствах.
Санітарно-побутове забезпечення працівників. Ос­новні нормативні документи. Конкретні приклади недо­ліків у санітарно-побутовому обслуговуванні.
Медичні огляди-попередні та періодичні, поняття медоглядів. Нормативні акти щодо їх організації та проведення.
Види профзахворювань. Застосування Положення про розслідування та облік нещасних випадків, проф­захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях при розслідуванні профзахворювань. Ре­єстрація та облік профзахворювань.
Визначення придатності працівника до даної робо­ти, потреба переведення на іншу роботу, відновлю­вання працездатності. Оцінка стану здоров’я праців­ників.
Основні вимоги до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.
Стислі основи анатомії та фізіології людини. Поняття першої допомоги. Основні принципи на­дання першої допомоги і правильність, доцільність дій, швидкість, рішучість, спокій. Перша допомога при кровотечі. Класифікація кровотечі. Основні види кровотечі, їх ознаки. Перша допомога при капіляр­ній кровотечі. Перша допомога при артеріальній та венозній кровотечі. Засоби зупинки кровотечі. Зу­
пинка кровотечі притискуванням пошкодженої суди­ни до підлеглої кістки, максимальним згинанням кін­цівки. Зупинка кровотечі за допомогою джгута чи джгута-закрутки.
Способи реанімації, підготовка потерпілого до ре­анімації. Штучне дихання способом «з рота в рот» чи «з рота в ніс». Непрямий (закритий) масаж серця. Пер­ша допомога при потопленні.
Види електротравм.
Безпечні методи звільнення потерпілого від дії еле­ктричного струму. Термічна, електрична та біологічна дія електричного струму на організм людини. Прави­ла надання першої допомоги потерпілим від уражен­ня електричним струмом.
Перша допомога при ударах. Струс головного мозку. Удари в області хребта. Синдром здавлюван­ня. Перша допомога при вивихах і розтягненні зв’язок.
Перша допомога при пораненнях. Визначення та
класифікація ран. Види перев’язувального матеріалу. Типи пов’язок. Правила накладання пов’язок.
Перша допомога при переломах. Класифікація пе­реломів. Правила накладання шин.
Перша допомога при ушкодженні хребта та кісток тазу.
Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хіміч­них та термічних опіках, при опіку очей. Перша допо­мога при тепловому та сонячному ударах.
Великі виробничі аварії, їх типи, причини та наслід­ки. Вплив техногенних чинників на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров’я людей. Приклади великих техногенних аварій і катастроф та їх наслідки. Зако­нодавчі та інші нормативні акти світової спільноти та України щодо забезпечення контролю та захисту від основних видів виробничих небезпечних чинників. Кла­сифікація виробничих небезпечних чинників (різновиди вибухів, пожеж; вибухи киплячих рідин, що викидають пару, викиди токсичних речовин; порушення цілісності інженерних споруд, будівель тощо).
Ідентифікація небезпечних промислових установок. Роль адміністрації підприємства в системах попере­дження аварій великих виробничих установок. Мета і методика виявлення небезпечних чинників виробничих аварій. Промислові установки- джерело великих ава­рій відповідно до директиви ЄС «Севізо». Визначення пріоритетів. Прогнозування аварій на виробництві. Методики оцінки можливостей виникнення аварій при виконанні окремих технологічних процесів. Роль адмі­ністрації та керівників підрозділів підприємства у вияв­ленні небезпечного промислового устаткування, про­веденні оцінки небезпечних промислових факторів, розробці планів ліквідації аварій та аварійно-рятуваль­них заходів, розробці заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва, організації навчання та проти-аварійних тренувань персоналу. Формування звітів про стан безпеки праці, проведену протиаварійну ро­боту та про аварії, що сталися.
Роль місцевих органів виконавчої влади при вирі­шенні питань розміщення небезпечних промислових установок, у наданні допомоги підприємствам, прове­денні інспекцій, ліквідації наслідків аварій, забезпечен­ні безпеки населення. Функціональна структура упра­вління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій. Взаємодія органів місцевої влади та керівників аварійна небезпечних виробництв щодо попереджен­ня аварій та ліквідації їх наслідків. Складання перелі­ку промислових установок- джерел загрози великих виробничих аварій. Узгодження місць розташування виробництв. Проведення інспекцій.
Комплекс інженерно-технічних заходів, спрямова­них на забезпечення безпеки функціонування потен­ційно небезпечних об’єктів ^ПНО), захист виробничо­го персоналу і населення, зменшення збитків, втрат і руйнувань у разі аварій, великих пожеж. Розміщення
нових виробництв на відстанях, які унеможливлюють ініціювання аварій на сусідніх ПНО. Проектування оп­тимальних розмірів і виробничих потужностей підпри­ємств, технологічних ліній і окремих установок, які за­безпечують їх стійке і безпечне функціонування. Поря­док проведення інспекцій.
Планування Заходів у разі надзвичайних ситуацій на виробництві. Мета планування, оцінка небезпеч­них чинників та їх розподіл на категорії. Організація аварійних служб та формування планів їх роботи. Управління здійсненням заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Пункти управління. Порядок дії систем аварійної сигналізації та зв’язку, призна­чення персоналу та визначення його обов’язків. Цен­три управління та контролю надзвичайних ситуацій. Планування послідовності аварійного відключення обладнання. Проведення «штабних» навчань щодо реалізації планів ліквідації аварій. Оцінка планів та їх модернізація.
Система попередження великих аварій та техно­генних катастроф. Запобігання надзвичайним ситуаці­ям. Чинники підвищення техногенної безпеки. Основні напрями профілактичної діяльності в сфері попере­дження виникнення надзвичайних ситуацій та знижон-ня збитків від них. Особливості системи попереджен­ня виникнення надзвичайних ситуацій. Режими функці­онування цієї системи (оперативний режим, режим прогнозування і режим попередження). Комплекс захо­дів організаційно-виробничого спрямування, інженер­но-технічного спрямування та інформаційного характе­ру. Правова і законодавча база, яка гарантує право об’єктів народного господарства на безпечне існуван­ня. Комплекс заходів територіально-організаційного спрямування. Особливості планування попереджуваль­них заходів. Організація контролю роботи небезпеч­них виробництв та використання отруйних, вибухо-, пожежонебезпечних та інших матеріалів і речовин. Ви­бір засобів контролю, управління і протиаварійного захисту (ПАЗ). Обгрунтування вибору енергозабезпе­чення (енергостійкості) системи контролю, управління і ПАЗ з урахуванням характеру технологічного проце­су та енергетичного потенціалу об’єкта. Створення та організація роботи групи експертів на підприємстві. Складання та затвердження контрольних списків ви­робничих небезпечних чинників. Надання інформації громадськості.