Назва реферату: Тирлич жовтий, тирлич ваточникоподібний, тополя чорна, тютюн
Розділ: Біологія
Тирлич жовтий, тирлич ваточникоподібний, тополя чорна, тютюн
ТИРЛИЧ ЖОВТИЙ
(гiндура, гінзура, гиндул, гиндзур, горчанка жовта, джiн-джура,
кінзура, лиходій, лихоманник, маточник, розмай зілля,
свiчурник жовтий, таралишник, тинтява жовта, товстуля)
Gentiana lutea
/>
Багаторiчна трав’яниста рослина родини тирличевих. Стебло прямостояче, просте, до 120 см завдовжки. Листки супротивнi, елiптичнi, цiлокраї, до 15 см заввишки. Квiтки правильнi, двостатевi на довгих нiжках, зiбранi по 3 — 11 в пазушнi напiвзонтики; чашечка плiвчаста, коричнювато-жовтувата, дво-, пятизубчаста; вiночок колесовидний, глибоко розщеплений, жовтий. Цвiте у червнi — серпнi. Плід — видовжена коробочка.
Росте в Карпатах на полонинах, у заростях вiльхи зеленої.
Заготовляють корiння рано навеснi або восени.
Корiння тирлича мiстить гiркi глiкозиди (амарогентин, генцiопiкрин), жовтий барвник (гентизин), алкалоїди, жирну олiю, смолистi мiнеральнi i пектиновi речовини, вiтамiни.
Препарати тирличу покращують функцiональну дiяльнiсть шлунково-кишкового тракту, печiнки; збуджують апетит, стимулюють секрецiю залоз шлунка, посилюють моторику кишечника, мають антисептичну, протизапальну, жовчогінну дiю, посилюють скорочення серця.
Галеновi препарати тирличу застосовують при ахiлiї, вiдсутностi апетиту, диспептичних розладах, анемiї, гепатитi, холециститi, гастритi, артритах рiзного походження, захворюваннях селезiнки, запорах, метеоризмi, простудах, як жаропонижувальний засiб. Сприяють загоюванню ран i виразок.
Внутрiшньо — вiдвар корiння (1:20) приймати по 1 ст ложцi за 20 хв до їди. Настоянку тирлича — по 25 крапель за 20 хв до їди.
Зовнiшньо — вiдвар корiння (1:20) або порошок корiння накладають на рани, виразки.
ТИРЛИЧ ВАТОЧНИКОПОДІБНИЙ
(болічник, свічник, свічарник шовчиноватий, товстуха)
Gentiana asclepiadea
/>
Тирлич ваточникоподібний
/>
Тирлич звичайний
Багаторiчна трав’яниста рослина родини тирличевих. Стебло прямостояче, просте, до 60 см заввишки, густо улистнене. Листки супротивнi, яйцеподібнi, цiлокраї. Квiтки правильнi, двостатевi, одиничнi або по 2 — 3 в пазухах верхнiх листкiв; чашечка дзвоникоподібна, майже в тричі коротша за вiночок, з вузьколанцетними або лiнiйними зубцями; вiночок дзвоникоподібний, синiй, з темнiшими плямами, до основи звужений. Цвiте у серпнi — вереснi. Плід — видовжена коробочка. Подібний до тирлича ваточникоподіного — тирлич звичайний.
Росте в Карпатах на луках, узлiссях, у лiсах та чагарниках.
Для лiкарських потреб заготовляють траву i корiння.
Корiння тирлича ваточникоподібного мiстить гiркi глікозиди (амарогентин, генцiопiкрин), алкалоїди, дисахариди, смолистi i пектиновi речовини, жирну олiю, вiтамiни, макро- та мікроелементи.
Галеновi препарати тирличу ваточникоподібного стимулюють апетит, посилюють секрецiю шлункового соку і виділення молока у годувальниць, стимулюють моторику шлунка i кишечника, проявляють антисептичнi, протизапальнi, жовчогiннi, холесекреторнi властивостi. Стимулюють еритропоез, пiдвищують рiвень гемоглобiну.
Препарати тирличу використовують при анемiї, ахiлiї, гастритi, гепатитi, колiтi, холециститi, захворюваннях селезiнки, метеоризмi, запорах, дизентерiї. Препарати тирлича нормалiзують обмiн речовин, сприяють довголiттю.
Внутрішньо — відвар коріння (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 1 ст ложці тричі на день за 30 хв до їди.
Зовнішньо — настій трави тирличу ваточникоподібного (1:20) служить для лікування ран, виразок, опіків. Настоянку із свіжої трави (1:10, на 70% розчині спирту) — для обробки ран і гноячкових пошкоджень шкіри.
ТОПОЛЯ ЧОРНА
(осика, осокiр)
Populus nigra
/>
Високе листопадне дводомне дерево родини вербових. Має розлогу крону й цилiндричний стовбур, кора дерева майже чорна. Бруньки голi, клейкi. Листки черговi, на довгих голих сплюснутих черешках, яйцеподібно-трикутнi. Квiтки одностатевi, в пониклих сережках; пиляки пурпуровi; приймочки жовтi, дволопатевi, вiдiгнутi. Цвiте у березнi — квiтнi. Плід — коробочка.
Культивують як декоративну, фiтомелiоративну i лікарську рослину.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують листковi бруньки тополi, якi заготовляють у перiод цвітіння дерева, вiдламуючи їх вiд гiлок. Зібрані бруньки сушать у затінку на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні.
Бруньки тополi чорної мiстять фенолглюкозиди (популiн i салiцин), флавоноїди (апiгенiн, галангiн, генкванiн, кверцетин, кемпферол, рамнетин та iншi), органiчнi кислоти (бензойна, корична, кавова, ферулова, яблучна), жирну олiю, аскорбiнову кислоту.
Галеновi препарати тополi мають антисептичнi, сечогiннi, протизапальнi, седативнi, протимiкробнi, ранозагоювальнi, протипухлиннi властивостi.
Застосовують при циститах, гiпертрофiї простати, неврозах, набряках, бронхiтах, грипi, невралгiї, опiках, атонiї шлунково-кишкового тракту, ревматизмi, подагрi, виразках i гнiйних ранах.
Внутрiшньо — настiй бруньок тополі чорної (2 ч ложки подрiбненої сировини настоювати 20 хв у 200 мл окропу), пити по 50 мл 4 рази на день. Настоянку бруньок (2 ч ложки подрiбненої сировини залити100 мл 40% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 20 крапель тричі на день.
Зовнiшньо — сидячі ванни з настою бруньок (3 ст ложки сировини в 1 л води, кип’ятити 10 хв, настоювати 4 год) процідити, використовуть при геморої. Настiй на олiї (10 г подрiбненої сировини на 50 мл очищеної соняшникової олiї, кип’ятити 30 хв, настоювати 15 днiв) служить для розтирання тiла, на рани, опiки i накладання компресів на тривало незаживаючі виразки.
ТЮТЮН
(довган, доган, табак)
Nicotiana tabacum
Однорiчна трав’яниста рослина родини пасльонових.
Культивується як технічна культура (на Закарпатті Берегiвський, Виноградiвський, Мукачiвський та Ужгородський райони), що служить сировиною для виготовлення тютюнових виробiв. Корiнь жовтувато-бiлий, розгалужений. Стебло майже цилiндричне, прямостояче, до 200 см заввишки. Листки черговi, великi, до 20 см завдовжки i 10 см шириною. Квiтки великi, двостатевi, чашечка дзвоникоподібна, вiночок пониклий, зверху рожевий, донизу зеленуватий. Цвiте у червнi — вереснi. Плід — куляста коробочка, з багатьма дрiбними насiнинами.
З лiкувальною метою використовують висушенi (необробленi i невимоченi) листки тютюну. Збирають листя, яке повнiстю розвинулось.
У минулому вiдвар листя тютюну служив для клiзм (при здавлених грижах, водянцi, правцю).
Тепер застосовують у гомеопатiї (пiлюлi), при морськiй i повiтрянiй хворобах.
Найчастiше використовують у сiльському господарствi як iнсектицид, для боротьби з клiщами, тлею, жуками та іншими шкідниками.
Тютюн мiстить алкалоїди (нiкотин, нiкотеїн, анабазин), якi дуже токсичнi. Отруєння може розвинутись при надмірному курiннi, прийомi вiдвару всередину при самолiкуваннi. Смертельна доза нiкотину для дорослої людини становить 40 мг, для дiтей — 10 мг (одна цигарка мiстить 15 мг нiкотину), токсична концентрацiя у кровi 10 мг/л, смертельна доза — 25 мг/л.
Алкалоїди тютюну проявляють нейротоксичну дiю, яка супроводжується збудженням Н-холiнорецепторiв органiзму (при збiльшеннi дози настає блокада Н-холiнорецепторiв), збудження центральної нервової системи.
Симптоми отруєння: в роті, за грудиною та в ділянці серця відчуття свербіння з ділянками оніміння шкірних покривів, нудота, блювання, головний бiль, головокружiння, посилене видiлення слини, холодний піт, болi в животi, аритмiї, порушення дихання, судоми, звуження а пізніше розширення зiницi ока, порушення зору i слуху, мiофiбриляцiї, клонiко-тонiчнi судоми, колапс, втрата свiдомостi, задишка із важкістю видоху, прискорене серцебиття. Під час судом спостерігається підвищення артеріального тиску з послідуючим зниженням його. Ціаноз слизових оболонок. Смерть настає при явищах параліча дихального центру і дихальних м’язів. Зупинка серця в діастолі.
Лiкування: промивання шлунка розчином калiю перманганату 0,1% — 500 мл, активоване вугiлля 50 г у 250 мл 2% розчину натрiю гiдрокарбонату, сольовi послаблюючi (натрію або магнію сульфат), сечогiннi засоби, гемосорбцiя, внутрiшньовенно капельно розчин глюкози — при збудженнях внутрiшньом’язово магнiю сульфат, при аритмiях — внутрiшньовенно розчин новокаїнамiду 10% — 10 мл. При судомах — внутрiшньом’язово розчин барбамiлу 10% — 5 мл. При порушенні серцевого ритму типу тахікардії — серцеві глікозиди (строфантин 0,05% — 1 мл разом з розчином глюкози внутрішньовенно). При брадикардiї ввести пiд шкiру розчин атропiну сульфат 0,1% — 1 мл або платифіліну гідротартрат 0,2% -1 мл.