Фантастичний світ Рабле:
матеріали до уроку по роману «Гаргантюа та Пантагрюель».
Як відомо, окремі розділи роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»
вивчаються у курсі зарубіжної літератури у 8 – му класі. Головна трудність
при роботі з ними полягає у тому, що учні нерідко ототожнюють героїв
французького письменника з казковими персонажами. Між тим, раблезіанський
роман – це насамперед образчик ренесансного світосприйняття. Ось чому, як
мені здається, у класі важливо виявити відмінність між «Гаргантюа і
Пантагрюелем» та казками.
Для співставного порівняльного аналізу були відібрані німецькі народні
казки в обробці братів Грим: «Хоробрий кравець», «Юний великан», «Король із
золотої гори», «Ворона», «Салатний віслюк», «Фердинанд Вірний та Фердинанд
Невірний». Список може бути розширений, при чому краще дати випереджуюче
фронтальне або індивідуальне завдання декільком дітям (прочитати по одній з
означених казок). Німецькі казки добиралися безвідносно до національної
специфіки, були важливі архітипічні риси. Серед французьких народних казок
можна знайти небагато велетнів, до того ж, казки братів Грим вивчалися у 5
– му класі.
Нижче додається зразкова схема порівняльної характеристики роману
та казки. Мета порівняння – прояснити докорінні відзнаки казкових велетнів
від раблезіанських, завдяки чому розкрити нетрадиційність останніх, а також
окреслити комплекс ренесансних ідей та елементів карнавальної культури,
присутніх у «Гаргантюа та Пантагрюелі» (більш детальну інформацію можна
знайти: Gean – Ives Pouilloux. Rabelais. Rire est le propre de l’homme.
Gallimard, 1993 Guy Demerson. Rabelais Fayard 1991).
Отже, в усіх казках, що використовуються для аналізу, присутні
велетні (як головні герої, так і другорядні). Можливість узагальнення в
поняття «казковий велетень» відбулося завдяки тому, що дані образи в ряді
казок більш-менш стандартні, наділені в середньому одними і тими ж рисами
(наприклад, ця істота найчастіше дурна, зла, тощо). Це дозволяє
пожертвувати несуттєвим – у контексті нашої задачі – відмінностями і
оперувати, як вже було сказано, узагальненим поняттям «казковий велетень».
Аналогічному узагальненню (і на тій самій підставі) були наражені
раблезіанські Гаргантюа і Пантагрюель.
Навіть на перший погляд казковий велетень радикально відрізняється від
раблезіанського. Схематично їх співставлення можна уявити в вигляді
наступної таблиці.
Казковий велетень Раблезіанський велетень
|дурний |освічений |
|ненажера |багато їсть, і любить випити |
|злий |справедливий, хоча і схильний до |
| |карнавальних витівок |
|герой може його перемогти, відібрати |переможець в суперечках, змаганнях, |
|чарівні предмети |битвах |
|може бути помічником, слугою, |правитель, що претендує на статус |
|шляховказівником |ідеального монарха |
|може бути людожером |захисник слабких і своїх підданих; не |
| |з’їв людини навіть випадково |
| |разом із салатом |
|потворний |прекрасно складений, роскішно |
| |вдягнений |
|величезний зріст, порушені пропорції |зріст змінюється (з третьої книги ми |
|тіла |його майже не помічаємо) |
|головна зброя – сила |поєднує в собі фізичну силу і розум |
| |(тобто являє собою певну гармонію) |
У французському фольклорі, звідки йдуть корені роману, Пантагрюель – жартівник, пустун, дух моря і солі, що насилає на свої жертви невгамовну
спрагу. Рабле трансформував його у велетня, що багаторазово збільшив свою
спроможність викликати спрагу. Крім того, етимологія даного антропоніма
також підкреслює семантику спраги: «Panta» – значить «всіх», «gruel» –
спраглий.
Поглибити уявлення про своєрідність раблезіанського миру і його
глибинних зв’язків з
Ренесансною культурою учням допоможе наступна таблиця:
Казковий герой Загальні параметри
Пантагрюельці
| | | |
| |вирушає в | |
| |мандри, щоб | |
| | | |
|знайти когось (мати, | |отримати освіту; |
|дружину) або щось | |отримати відповідь |
|(молодильні яблука; те, не | |( чи одружитись ); |
|знаю що…); | |з метою розваги і |
|отримати дружину; | |пізнання; |
| | | |
|навчитися якомусь ремеслу;| | |
| | | |
|покарати викрадача, тощо; | |жага подорожей, |
|порушена гармонія і герой | |притаманна людині |
|повинен її відновити; | |Відродження й пов’язана |
|(подорож – необхідність); | |із його спрагою до |
| | |знань; |
| | помічники| |
| | | |
|чарівні тваринні (близькість| |самі пантагрюельці, |
|з природою); | |можлива лише деяка |
| | |допомога ззовні (ліхтар |
| | |освітлює шлях) |
|природа спрямовує, надає | |природа не анімістична; |
|допомогу, підказує (піч, | |буря на морі не |
|яблунька, ріка…), вона | |допомагає досягти |
|анімістична; | |незвіданих земель, а |
| | |закликана розкрити |
| | |пантагрюельців в |
| | |критичних обставинах |
|присутній | дарувальник |відсутній |
| |(за Проппом) | |
|кмітливість (в побутових | |розум і винахідливість |
|казках в основному); | | |
| | основний герой| |
| | | |
|в центрі – один герой | |в центрі – безліч |
|позитивний; | |героїв; |
| | |з одного боку Рабле |
| | |намагається дати ідеал, |
| | |а з іншого (в силу |
| | |близькості карнавальної |
| | |стихії) його зруйнувати,|
| | |тому не можна сказати |
| | |певно про однозначну |
| | |позитивність |
|не старіє; | |пантагрюельців; |
|немає рівних | |однак старості немає; |
| | |рівних немає |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| |створення | |
| |незвичайного героя| |
| | | |
| | | |
|чудове народження (з | |народження незвичайне, |
|горошини); | |але пояснення цього |
|чудове походження | |народження – покликане |
|(Шипшинонька); | |довести зворотнє; |
| | |Гаргантюа і Пантагрюель |
| | |- сини від законних |
| | |шлюбів |
| | |не бояться проявів |
|витримка, відсутність страху| |боягузливісті, тому що |
| | |краще боягузтво, ніж |
| | |безглузда відвага; |
|казкові координати | |реально існуючі міста |
|(в тридесятому царстві) | |(Париж); неіснуючі |
| | |острови, міста |
|наявність фантастичних | |фантастичні істоти |
|істот, не пов’язаних з | |пов’язані з реальним |
|реальною дійсністю, що є | |світом часто мають |
|уособленням давніх уявлень | |сатиричий напрямок |
|про таємничі сили природи; | |(папефіги, папемани); |
| | |вони деформовані, іноді |
| | |тіла складаються з |
| | |однієї частини, одного |
| | |фрагменту (Еназіни з |
| | |носом в формі хрестового|
| | |туза) |
|герой іноді буває | |збільшення – зменшення в|
|перевертнем, тобто знову ж | |рамках людського тіла |
|зв’язок з природою, тому що | | |
|герой може стати птахом, | | |
|рибою, звірем (за Проппом; | | |
|таким чином в казку | | |
|введений образ жреця) | | |
|. | | |
| | | |
| |результат | |
| |подорожі | |
| | | |
|одруження; | |мети подорожі не |
|стає царем; | |досягнено, відповідь на |
|живе заможно, (оновлена | |поставлене питання не |
|гармонія); | |знайдено, складається |
|приглушений голос авантюр | |враження подальшого |
|(те, що від нього | |продовження пригод, а |
|вимагалося, | |значить і метою подорожі|
|він зробив, за власною | |була сама подорож як |
|ініціативою нічого не | |наслідок – |
|зробить, доки гармонія не | |самовдосконалення, що |
|буде | |буде тривати все життя |
|порушеназнову) | | |
|зло покаране; | | |
|результат випробувань – | | |
|нагорода (знання, володіння)| | |
У Рабле були глибинні знання легенд про велетнів. Їм були тривко засвоєні
теми, формули, структури популярних казок. Численні епізоди роману навіяні
фольклорними мотивами (казкова країна, молочні ріки, кисільні береги). Але
велич «Гаргантюа і Пантагрюеля» в тому, що сатира і фантастичні алегорії
поступаються місцем поезії (в широкому розумінні) та філософії, що
приводить персонажей до відкриття мудрості в земних утіхах.
На заключному етапі роботи над текстом можна використовувати кросворди,
наприклад:
6.
1. ПАН Т АГРЮЕЛЬ
2. АЛЬКОФР И БАС
3. ГАРГАН Т ЮА
4. Ж А Н
5. П Н УРГ
1.Той, що народився у супроводі возів солінь.
2.Псевдонім Ф. Рабле .
3.Той, що почепив дзвони з Нотр – Дам на свого коня.
4.Той, що без страху захищав виноградник держаком від хреста .
5.Шахрай, жорстокий, але кмітливий, невтомний на вигадки.
6.Людина, видатна в якійсь галузі, відрізняється винятковою силою розуму,
таланту;
12.
1. В ИНО
2. П І КРОХОЛЬ
3. Д І ПСОДИ
4. Р АБЛЕ
5. О РАКУЛ
6. БРІ Д УА
7. Ї Ж А
8. ТЕЛ Е МІТ
9. ПА Н УРГ
10. ЖА Н
11.КВІНТСЕНЦІ Я
1. Найголовніший компонент усіх трапез; центральна метафора твору.
2. Негативний правитель.
3. Найменування народу спраглих.
4. Алькофрибас Назье.
5. Пророк божественної Пляшки.
6. Суддя, що виносив вирок незвичайним способом.
7. Одне з основних задоволень пантагрюельців.
8. Мешканець Телема.
9. Той, що потопив баранів.
10. Герой, якому належать слова: «…хто висповідався, покаявся, отримав відпущення гріхів, ті – прямим шляхом до раю, рівним, як серп і спина у горбуна».
11. Основа, сутність чогось.
12. Період в культурному розвитку країн Західної та Центральної Европи перехідний від культури Середньовіччя до культури Нового часу.
Далі пропонуемо кросворди для класів з поглибленим вивченням французської
мови:
12.
1. R ABELAIS
2 BAD E BEC
3. JEA N
4. P A NURGE
5. P I CROCOLE
6. GRANDGOU S IER
7. GUMNA S TE
8. PANT A GRUEL
9. GARGA N TUA
10. PONO C RATES
11. E PISTEMON
1. L’auteur du roman.
2. La mere de Pantagruel.
3. Le moine des Entommeures.
4. «le meilleur fils du monde»,* l’ homme aux mille ruse.
5. «le lileux», tyran.
6. Le pere de Gargantua.
7. Un des compagnons de Pannagruel, l’ecuyer.
8. Le roi des Dipsodes.
9. Le fils de Grandgousier.
10. «endurant au travail», presepteur.
11. le savant qui etait a l’ Enfer.
* entre les quillemets il y a les propres expessions de Rabelais.
6. 1. G ARGANTUA
2. RAB E LAIS
3. JE A N
4. PA N URGE
5. PAN T AGRUEL
1. Le pere de Pantagruel.
2. Le maitre du roman.
3. Le moine.
4. l’episode de moutons est connu grace a…
5. Le roi des Dipsodes.
На завершальному етапі роботи над твором, школярам можна
порекомендувати такі теми творів:
1. Якби Пантагрюель був звичайного зросту.
2. Мої пригоди з пантагрюельцями.
3. Я – управитель Телему.
Насамкінець, можна запропонувати зобразити пантагрюельців або намалювати
іллюстрації до епізодів, що сподобалися найбільше.
Виконала: Романченко Тетяна, студентка II курсу НПУ ім. Драгоманова.
Тел. 512-11-64